Знайомство з лікарем-психотерапевтом Будаєвим
— Доброго дня, Романе Васильовичу!
— Доброго дня.
— Я знаю, що Ви досить відомий лікар у сфері голковколювання і до Вас щодня звертаються пацієнти, пишуть на пошту та в Телеграм. Скажіть, чи практикуєте Ви голковколювання зараз?
— Щоб відповісти на це питання, потрібно почати з самого початку, трохи відмотати плівку хроніки мого життя назад. У цьому випадку — в галузі медицини. Зокрема, якщо сказати точніше, то в галузі тієї медицини, яка незвична для розуміння.
Зазвичай її називають нетрадиційною медициною або альтернативною медициною. Я хотів би розповісти трохи про себе в контексті цієї галузі.
Розділ 1Дитячий невролог, терапевт, хірург, гастроентеролог, масажист
Взагалі, популярність до мене прийшла тоді, коли я з голковколюванням ще не був знайомий і в галузі нетрадиційної медицини не працював. Я дуже довгий час працював у галузі офіційної медицини, причому починав я з посади дитячого лікаря-невролога.
Медінститут я закінчив як педіатр, потім отримав спеціалізацію в галузі дитячої неврології і працював у цій галузі. Потім я працював лікарем-терапевтом. Тобто, раз ми з вами копнули таку тему, я розповім, щоб вам було зрозуміло, хто я як Лікар, у загальному значенні цього слова.
Я працював лікарем-терапевтом, паралельно працював лікарем-хірургом.
Був невеликий період у моєму житті, де я брав участь як лікар-хірург і лікар-травматолог у певних спортивних змаганнях, причому ці змагання могли бути як невеликого масштабу, так і великого.
Як я надавав допомогу: сидиш на цих змаганнях, і, якщо якась травма, ти береш свою валізку і побіг надавати невідкладну допомогу. Такий досвід у мене теж був.
Потім я працював лікарем-гастроентерологом.
Ще згадав — я працював масажистом, навчаючись в інституті, закінчив тоді курси масажу в досить відомого спеціаліста в цій галузі і практикував масаж, причому я практикував як дорослий масаж, так і дитячий.
Я займався масажем професійно, працюючи дитячим неврологом на той момент. Зараз, звісно, відповідь виходить хаотичною, тому що я в режимі онлайн згадую те, чим займався у своєму житті.
Розділ 2Урологія
Потім я почав цікавитися урологією, закінчив курси з урології і став допомагати чоловікам у цьому напрямку. Навчав чоловіків правильного ставлення до передміхурової залози, допомагав у цій галузі. Потім мені захотілося стати урологом. Я закінчив факультативний курс урології, і для того, щоб отримати повноцінну спеціальність уролога, я мав пройти спеціалізацію в цьому питанні.
Я пішов до свого головного лікаря і сказав, що мені хочеться стати урологом.
Але головний лікар мені сказав: «Романе Васильовичу, вам потрібна не урологія. Ви маєте стати психотерапевтом»…
Розділ 3Несподіваний поворот. Психотерапія
Це ми вже питання долі зачіпаємо.
Знаєте, коли ти щось плануєш, думаєш, упевнений у цьому, що тобі це треба, а тут тобі таке кажуть… Що ти маєш стати психотерапевтом… Для мене це було дуже несподівано, я навіть не уявляв себе в цьому.
Я чув, звісно ж, що є психотерапевти, які проводять сеанси, але для мене це було схоже на щось невідоме, я взагалі скептично навіть до цього ставився. Мені знадобився певний час, щоб обдумати все це, прийняти й повірити в те, що мені це потрібно.
І, як виявилося, це було доленосним рішенням. Власне, з цього рішення й почався мій шлях у галузі незвичайної медицини. Як, через слово, керуючи словом, можна змінювати долі людей.
«Як, через слово, керуючи словом, можна змінювати долі людей»
Розділ 4Нетрадиційна медицина
Після цього, через один рік практики, до мене прийшла, скажімо так, слава й популярність. Повертаючись до питань голковколювання: результати моєї роботи як психотерапевта були незвичними в галузі розуміння людей, тобто тоді вже відбувалися цікаві й незвичайні моменти зцілення.
І проявилася моя здатність впливати на людей, не застосовуючи жодних методів офіційної медицини, і, відповідно, люди поступово дізналися про мене й про мій дар.
Далі, у процесі роботи, деякі люди, з якими я стикався, казали, підказували мені: «Романе Васильовичу, Вам непогано було б займатися голковколюванням паралельно з психотерапією».
Розділ 5Популярність
Щоб Ви розуміли загальну картину й обсяг моєї популярності за часів, коли я був психотерапевтом: люди приїжджали до мене з усього Харкова. Самі лікарі присилали до мене дітей, батьків, дорослих, рекомендували мене. Причому лікарів я особисто навіть не знав, ми не були знайомі.
Люди приїжджають, я в цей момент веду сеанс. Чекають біля кабінету, я виходжу з сеансу, сидять люди, я їх не знаю, вони кажуть:
— Романе Васильовичу, це Ви?
Я кажу: — Так.
— Нас прислали, щоб Ви допомогли нам.
— Звідки Ви?
— З Харкова.
— Хто прислав?
— Лікар такий-то такий-то.
Лікаря цього я не знаю. Але таких випадків було досить багато, а потім уже, через час, стали приїжджати люди з різних міст України, країн ближнього й далекого зарубіжжя: Німеччини, Америки, Арабських Еміратів. Було багато людей з Росії.
Це те, що я згадую зараз поверхово, глибоко не копаючи.
Розділ 6Мої здібності — їх прийняття й усвідомлення
Тоді вже в мене були проявлені мої здібності, таланти в галузі незвичайного зцілення. Я не зовсім розумів, не усвідомлював точніше, як це в мене виходить, що відбувається. Я думав, що метод, який я використовую, психотерапія, впливає на людину, а я залишаюся десь на задньому плані.
Зараз, до речі кажучи, я зачіпаю важливе питання в галузі того, хто я, чим допомагаю людям і який у мене вплив на них.
Важлива думка
Так, будучи психотерапевтом, проявлявся мій дар впливати на долю людини, а не тільки на її здоров’я.
Адже найчастіше люди зверталися до мене з питання здоров’я. Тобто це була причина, щоб звернутися до мене. Але коли ми вже починали щільну роботу у сфері здоров’я людини, у більшості людей змінювалися долі. Не тільки в них покращувалося здоров’я і вони позбавлялися свого захворювання, але й змінювалася їхня доля загалом.
Тобто, якщо в людини була проблема в особистих стосунках — вона вирішувалася. Якщо була проблема у стосунках з батьками — теж, якщо з дітьми — теж. Якщо проблема була в питаннях кар’єрного зростання, наприклад, людині хотілося б роботу змінити й піти вище — це теж траплялося. Фінансові питання в людей покращувалися. Тобто вони могли працювати на звичайній роботі, і тут бах, ішли в бізнес.
Особисті стосунки — вирішувалися
Стосунки з батьками й дітьми — теж
Кар’єрне зростання — траплялося
Фінансові питання — покращувалися
Тобто це все взаємопов’язано було. Це я вже потім став аналізувати. До мене люди приходили й казали, а я ж не розумів, що це все зав’язано на моєму впливі. Не тільки на здоров’ї.
Розділ 7Голковколювання
Ну а потім, коли мені підказали, що голковколюванням теж можна займатися як супутньою до психотерапії дисципліною, я отримав дозвіл на практику голковколювання, пройшов курси і став голкотерапевтом, хоча голки я почав застосовувати раніше ще, тобто до офіційної сертифікації.
Я почав цікавитися, самостійно вивчати цю дисципліну і почав практикувати на своїх пацієнтах. І ось, коли отримав офіційний документ, я тоді вже почав офіційно практикувати голковколювання.
Ну що вам сказати… Сказати, що змінилося якісно лікування, мій вплив на людей… Цього не сталося.
Я тоді теж не розумів цього, я думав, що лікують голки, психотерапія лікує. А потім я почав просто… Знаєте, прийшло якесь розуміння… Щось сталося всередині мене…
Знаєте, за класикою, голковколювання робиться в 10 точок, ти, відповідно, ставиш 10 голок, дотримуючись усіх законів, правила Інь Ян, там свої нюанси є, як це все робиться, День-Ніч… Занадто все правильно має бути, мудровано, я б сказав, занадто, дотримуючись усіх течій, меридіанів, як це все збалансувати правильно, спрямувати…
Необхідно все це вчити, знати…
Розділ 8Мої експерименти та їхні результати
А потім прийшло розуміння… Як це сказати… Мені стало ліньки ставити 10 голок. І я згадав, що нас на курсах учили, що досить однієї точки, і додаткових дві-три, щоб вплив стався.
Я почав ставити 1—3 голки, просто тому що мені було ліньки 10—12 голок ставити. Я вам обмалюю картину, у чому причина була.
У тебе на сеансі лежить 10, скажімо, людей. Сидить ще 5. Розумієте, скільки часу йде на людину. Ти ж не можеш просто тицьнути. Потрібно це зробити акуратно, дбайливо, знаючи певний нахил голки, певну силу. Це з досвідом приходить. Взагалі, уявляєте, скільки може піти часу на одну людину.
Час-бо в лікаря обмежений, тобі ж за регламентом на кожну процедуру виділено невеликий ліміт часу, у який ти маєш вкластися. Той, хто працює в офіційній медицині, розуміє, про що я. Вкластися в ліміт складно.
Я спробував провести експеримент, робити 3 голки. Результат був один і той самий. Не одразу я міг бачити й аналізувати результат, звісно, з часом.
«Потім перейшов уже на одну голку. Думаючи, куди її поставити, при якому захворюванні, яку основну точку обрати. Так само, співвідносячи всі правила, щоб це було збалансовано. Дивлюся — результат один і той самий»
І я подумав: «Спробую-но я тицяти куди попало». Тобто в будь-яку точку, незалежно від захворювання. Просто куди мені захотілося в цей момент. Ну я думаю, ви здогадуєтеся, що відбувалося. Результат був одним і тим самим.
Я ось ділюся зі своїми глядачами, слухачами, підписниками своєю історією, як у мене це відбувалося. І тим самим я відповідаю на питання Ваше перше: «Чи практикуєте Ви голковколювання зараз?»
Так ось ми наближаємося до цієї відповіді. Тому що, якби я розрізнено відповів, важко було б зрозуміти відповідь на це питання, не знаючи моєї історії.
І ось, знаєте, потім до мене почало поступово приходити оце розуміння, що річ далеко не в методах, які я практикував.
Одного моменту в мене склався пазл у голові щодо всіх цих ситуацій, подій, моїх пацієнтів, їхнього життя і здоров’я. Почали згадуватися випадки, що в моїй присутності їм ставало легше. А коли дітей привозили, дитина маленька, їй складно поставити голку. Можна деяким дітям, які сміливі, але здебільшого діти бояться цих процедур. І я як виходив із ситуації: приходила мама з дитиною, вони сідали і просто були присутні на сеансі. У мене прийом іде, я міг посадити маму з дитиною, і вони просто сиділи в моїй присутності.
Коли в тебе такий швидкий темп, багато людей — ти не звертаєш на такі факти уваги. Тоді був дуже складний ритм життя, я спав кілька годин на добу, плюс ще чергування нічні, я вам чесно скажу, це був жах. Багато років мого життя я не належав собі.
Зараз усе це починає згадуватися постфактум. Багато людей до мене приїжджали потім уже, через час, дякували. Або ж приїжджали інші люди, знайомі тих пацієнтів, з якими я працював. І я міг запитати, як у них справи.
І часто я чув, що багато що змінювалося в цих людей. Дуже важливо відстежувати життя людей, які до тебе зверталися. І я якось інтуїтивно це все робив, мені це було цікаво — як людина живе після моєї допомоги, чи допоміг я їй.
Ось це все я збирав, і воно в якийсь момент, хоп, і склалося в пазл. І я зрозумів, що якщо в процесі голковколювання я почав «від ліхтаря» ліпити, пробачте за вислів, голки, а результат був один і той самий, то як можна було не помітити цього з часом. Причому я ж вів спостереження в тривалому періоді.
Спочатку ставив голки класичним чином, потім модернізував цю класику у свій підхід. Потім зменшував кількість голок, потім ставив в одну точку, а потім уже взагалі ставив, куди захотів.
Розділ 10Цілющий вплив
Розумієте, про що я хочу сказати… Я міг у бесіді з людиною трансформувати її свідомість. Ті самі курці, наприклад, шахтарі. У декого стаж роботи в шахті 20 років і більше. І плюс вони курять по 2 пачки на день.
Вони до тебе приходять, просять допомогти. А вплив шахти на легені весь цей час був дуже активним. Судини при такому впливі стають скляними за рахунок того, що вугільний пил вбудовується в тканину дихальних шляхів, і в людей відбуваються серйозні ураження. І плюс вони курять. І така людина розуміє, що їй потрібно від цього позбутися, а їй важко це зробити.
Одна розмова
Так ось, однієї моєї бесіди з людиною було достатньо, щоб трансформація відбувалася, і вона переставала курити. Я голки тоді не ставив, просто розмовляв із людиною спокійно якийсь час.
Коли люди перебували просто в моїй присутності — відбувався той самий лікувальний ефект.
Розділ 11Хто лікує?
чи той, хто стоїть за ними?
Я почав розуміти, поставив собі питання: «Виходить, що якщо відкинути всі ці методи, усі знання. Хто лікує тоді? Методи лікують чи я, той, хто стоїть за цими методами?»
Я ніби в тіні перебуваю, і мене не видно. Люди приїжджають на психотерапевта, на голкотерапевта, але не на людину. Навіть запит вони вбивають у мережі — голковколювання. Тобто людина вірить у цей метод і приходить до тебе.
Деякі не вірять, скептично ставляться, але теж приходять. Але все одно, навіть скептики, прийшовши до мене на лікування, відчували один результат — вони одужували.
Я почав розуміти, що річ-то в мені, у моїх здібностях, моїх талантах. У тому, що дано мені згори Творцем — здатність впливати на людину, якщо вона перебуває поруч зі мною. Мені навіть не обов’язково казати щось. Я можу просто сидіти, така енергія закладена.
Я з часом почав усе це розуміти. І зараз я відповів на ваше питання: «Чи практикуєте Ви голковколювання». З цього питання й моєї бесіди виникає нове питання — а навіщо мені практикувати якийсь метод.
«А навіщо мені практикувати якийсь метод»
Розділ 12Історія
Ще я згадав цікаву таку ситуацію. Її я не зараз згадав, а ще тоді, коли все почало складатися в моїй голові.
Коли я практикував психотерапію, до мене на сеанси приїжджало багато людей. Приміщення було величезне, були крісла для людей, але місць усім не вистачало, завжди стільці заносили додатково.
Причому навіть пам’ятаю один випадок, коли до мене забігає перед сеансом завідувач відділення психотерапії і каже:
— Заспокой своїх пацієнтів.
Я кажу: — Що таке?
Виходжу з кабінету, іду туди, де в нас сеанси проходили, і бачу, що там якась колотнеча. А завідувач мені каже вслід:
— Там бійка відбувається, іди заспокоюй їх.
Я приходжу — справді, бійка. Як з’ясувалося, люди бійку влаштували для того, щоб потрапити до мене на сеанс, щоб місце зайняти. Тому що було навіть таке, що люди в мене стояли. Сиділи на кріслах, сиділи на стільцях, а деякі навіть стояли. І декого я клав на підлогу.
Тобто в мене не було місця навіть іноді пройтися між рядами. Такі масштаби.
Розділ 13Лікування на відстані
І ось тоді до мене, а я в той момент займався психотерапією, тоді до мене підійшла жінка, це було досить багато часу тому, зараз у нас 2019 рік, а це було у 2009 році. Ось вона підійшла після сеансу і каже: «Романе Васильовичу, а Ви не практикуєте лікування на відстані?»
Знаєте, такі моменти запам’ятовуються, чіпляють. І їх не забуваєш. Вони ніби тебе пронизують. Ти тоді не звертаєш на них уваги, а потім, з часом, вони починають згадуватися. І ти починаєш розуміти вже.
Вона не мала на увазі те, що зараз називають лікуванням на відстані, у плані скайпу, те, що зараз практикують. Вона мала на увазі лікування на відстані за допомогою мого впливу.
Вона каже: «У мене є людина, вона лежача хвора і не може до Вас приїхати».
Це 2008—2009 рік, інтернет був не розвинений.
Вона каже: «Чи можете Ви впливати на людину на відстані?»
У її знайомої були хворі ноги, я досі пам’ятаю, не могла жінка ходити. Це, як правило, вже важкий ступінь венозного розширення або атеросклеротичних змін унаслідок діабету, або з віком, або якогось іншого захворювання.
«І вона не може ходити. Ви не можете на неї повпливати на відстані?»
І я пам’ятаю як зараз, у мене була скептична усмішка на обличчі, я на жінку подивився як на трохи дивну. Я подумав скептично, як у це можна вірити. У таку річ.
Я сказав: «Ні, я цим не займаюся і допомогти не зможу. Ця людина має приїхати до мене особисто, поговорити. Тоді я прийму рішення, як її лікувати».
За роки потому
Скільки років минуло, зараз мені згадалося це все. Виявилося, що доля підказувала мені ще тоді — ти можеш і це, давай, це твоє призначення. А я тоді не звернув уваги на це. А зараз згадую…
Коментарі